Формування пізнавальних, інтелектуальних і творчих здібностей ліцеїстів на уроках фізики з метою підготовки до майбутньої військової професійної діяльності

МОТРУНИЧ Микола Олексійович

вчитель фізики та астрономії спеціаліст першої категорії

 

Освітній процес у спеціалізованих закладах, таких як Львівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут, вимагає особливого підходу до викладання природничих дисциплін.Фізика тут стає не просто звичайним набором абстрактних формул, а фундаментом для розуміння сучасної військової техніки та стратегії. Моя педагогічна діяльність вчителя зосереджена на тому, щоб перетворити вивчення фізичних законів на процес формування критично важливих якостей майбутнього офіцера. Сучасна війна - це вже давно не лише змагання мужності, а й битва технологій. Перемагає той, хто швидше розраховує траєкторію, краще розуміє роботу РЕБів та вміє ефективно використовувати оптичні прилади. Я хочу, щоб ви бачили за кожною формулою реальну дію на полі бою.

Основні функції навчання

Перед тим як ми перейдемо до конкретної техніки, важливо зрозуміти, навіщо ми вивчаємо цей предмет так глибоко. Фізика допомагає нам здійснювати кілька критично важливих функцій у підготовці ліцеїстів:

●     Освітня функція: Це підгрунтя, яке дозволяє зрозуміти загальні принципи роботи будь-якої техніки. Без знання основних законів ви будете просто "користувачами", а офіцер має бути фахівцем, який розуміє внутрішні процеси в механізмах.

●      Виховна функція: Фізика вчить дисципліни та точності. У військовій справі не може буває "на око". Робота з лабораторним обладнанням виховує у ліцеїстах відповідальність за дорогу техніку та привчає до дотримання правил безпеки, що на службі рятує життя.

●     Розвивальна функція: На уроках ми тренуємо ваше критичне та логічне мислення. Учні вчаться аналізувати дані, будувати гіпотези та швидко знаходити рішення в умовах, що змінюються. Це розвиває так звану "розумову гнучкість" - здатність миттєво адаптуватися до нових викликів.

●     Професійно-орієнтована функція: Ми інтегруємо знання з предметом "Захист України". Це допомагає вам заздалегідь підготуватися до навчання у вищих військових закладах, де фізика є базою для артилерії, авіації та зв'язку.

Пріоритетні напрямки підготовки ліцеїстів на уроках фізики

Сфера розвитку	Методи навчання	Очікуваний результат
Пізнавальна активність	Демонстраційні експерименти, STEM-проєкти	Глибоке розуміння фізичних явищ у техніці
Інтелектуальні здібності	Розв’язування тактико-фізичних задач	Навички швидкого аналізу та розрахунків
Творчий потенціал	Моделювання БПЛА, конструювання систем	Здатність до нестандартних рішень у бою
Професійна орієнтація	Вивчення будови зброї та засобів зв’язку	Готовність до експлуатації сучасної техніки

Методи стимулювання пізнавального інтересу

Для формування інтелектуальних здібностей я використовую методику "відеозадач" та кейс-стаді. Наприклад, я пропоную ліцеїстам проаналізувати відео пострілу з гранатомета СПГ-9 і пояснити, чому частина газів відводиться назад через сопло (реактивний рух для компенсації віддачі).

Також активно впроваджується STEM-підхід. STEAM-підхід - це сучасна модель навчання, яка включає в собі п'ять дисциплін: науку (Science), технології (Technology), інженерію (Engineering), мистецтво (Art) та математику (Mathematics) Поєднання фізики з математичними розрахунками та комп'ютерним моделюванням дозволяє ліцеїстам створювати власні проєкти, наприклад, розрахунок траєкторії для міномета з урахуванням поправки на вітер. Це виховує в ліцеїстах самостійність та відповідальність, що є критичними характеристиками військового лідера.

Механіка. Мистецтво влучного пострілу.

Механіка є першим розділом фізики, з яким ліцеїсти стикаються на глибокому рівні. Саме тут закладаються основи балістики - науки про рух снарядів. Механіка вивчає рух тіл та сили, що на них діють. У військовій справі це основа балістики. Кожен ваш постріл - це перетворення енергії: хімічна енергія пороху стає тепловою, а потім - механічною енергією руху кулі.

На уроках розглядається рух тіла під кутом до горизонту. Ліцеїсти дізнаються, що траєкторія польоту кулі або гранати є параболою.Важливо навчити їх розуміти, що на цей рух впливають дві основні сили: сила тяжіння та сила опору повітря. Розрахунок максимальної дальності польоту стає не просто математичною вправою, а підготовкою до вогневої діяльності.

Застосування фізики в механіці:

●     Траєкторія та сили. Куля рухається по параболі під дією сили тяжіння та опору повітря. Опір залежить від густини повітря, температури та навіть вологості. Чим вища вологість, тим більша ймовірність осічки або відхилення кулі.

●     Закон збереження імпульсу. Під час пострілу автомат отримує швидкість назад - це віддача. Вона розраховується за формулою  де 𝑚 — маса, а 𝑣⃗ - швидкість після взаємодії. Щоб зменшити цю віддачу, ми використовуємо дульні компенсатори (ДГК), які перенаправляють порохові гази.

●     Реактивний рух. При стрільбі з гранатометів частина газів виходить назад через сопло, що компенсує віддачу. Це дозволяє стріляти потужними зарядами з плеча без ризику травмуватися.

 

Електродинаміка. Зв’язок та війна, яку не видно

Електродинаміка у 9–11 класах відкриває перед ліцеїстами світ сучасних технологій зв’язку та радіоелектронної боротьби (РЕБ). Я часто наголошую ліцеїстам, що знання фізики електромагнітних хвиль є критичним для офіцера в умовах сучасної війни.

Вивчення закону електромагнітної індукції Фарадея дозволяє пояснити принцип роботи металошукачів та міношукачів. Ліцеїсти дізнаються, як змінне магнітне поле котушки збуджує вихрові струми в металевих предметах, що знаходяться в землі. Це знання формує інтелектуальну готовність до роботи з інженерним обладнанням.

Сучасне поле бою наповнене електромагнітними хвилями. Від того, наскільки добре ви розумієте їхні властивості, залежить надійність вашого зв’язку та можливість "засліпити" ворога за допомогою засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ).

Використання фізики для РЕБ:

●     Електромагнітна індукція. Це явище лежить в основі роботи міношукачів. Котушка приладу створює магнітне поле, яке збуджує струми в металевих предметах у землі. Розуміння закону Фарадея допоможе вам ефективніше працювати з інженерним обладнанням.

●     Принципи РЕБ. Комплекси типу "Ай-Петрі СВ" використовують інтерференцію хвиль, щоб перехоплювати або пригнічувати сигнали керування ворожими дронами. Знання частот та довжин хвиль — це ваша перевага в ефірі.

●     Безпека зв'язку. Пам'ятайте, що будь-який увімкнений пристрій (телефон чи ноутбук) - це маяк для розвідки ворога. Електромагнітне випромінювання телефону легко фіксується радарами.

Застосування електромагнітних явищ у військовій справі

Технологія	Фізичне явище	Значення для служби
Радіозв’язок	Електромагнітні коливання і хвилі	Управління підрозділами, координація
Системи РЕБ	Інтерференція та придушення сигналів	Захист від дронів та засобів розвідки
Starlink	Супутниковий зв'язок у НВЧ-діапазоні	Забезпечення стабільного інтернету в полі
Радари	Відбивання радіохвиль (ефект Доплера)	Виявлення повітряних  та наземних цілей

Аеродинаміка. Фізика в руках пілота дрона

Формування творчих здібностей ліцеїстів на уроках фізики відбувається через проєктну діяльність. Одним з найцікавіших напрямків є вивчення фізики безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Я використовую приклади українських розробок, таких як "Лелека-100", щоб пояснити закони аеродинаміки.

Ліцеїсти вчаться розраховувати підйомну силу за законом Бернуллі. Вони аналізують, як зміна форми крила або швидкості повітряного потоку впливає на стабільність польоту. Творче завдання може полягати в розробці оптимального маршруту для розвідувального дрона з урахуванням ємності акумулятора та швидкості вітру.

Безпілотники стали "очима" сучасної армії. Але щоб бути вправним оператором, мало просто натискати на кнопки - треба відчувати фізику польоту та розуміти, як фізика взаємодіє з апаратом.

Фізика для БПЛА:

●     Підйомна сила. За законом Бернуллі, швидкість повітря над крилом більша, ніж під ним, через що виникає різниця тиску, яка штовхає дрон вгору. Це допомагає правильно виконувати маневри.

●     Опір та енергоефективність. Сила опору повітря зростає дуже швидко зі збільшенням швидкості ( ). Намагайтеся тримати крейсерську швидкість (наприклад, 22 м/с для "Лелеки"), щоб зберегти заряд батареї для виконання завдання.

●     Метеорологічні чинники. Вітер, вологість та температура змінюють густину повітря, що прямо впливає на вантажопідйомність та стабільність вашого апарата.

Характеристики БПЛА та фізичні обмеження

Параметр	БПЛА "Лелека-100"	Фізичний чинник
Робоча висота	1200–1500 м	Залежність щільності повітря від висоти
Максимальна швидкість	32 м/с	Сила опору повітря ( )
Радіус польоту	90 км	Дальність поширення радіосигналу
Час польоту	4 год	Густина енергії акумуляторів

 

Термодинаміка та енергетика боєприпасів

Розділ термодинаміки дозволяє ліцеїстам зазирнути всередину процесів, що відбуваються під час вибуху. Я пояснюю, що вогнепальна зброя - це немов тепловий двигун, де внутрішня енергія пороху перетворюється на кінетичну енергію снаряда. Особлива увага приділяється кумулятивному ефекту. Ліцеїсти дізнаються, як спеціальна форма заряду дозволяє сконцентрувати енергію вибуху в тонкий струмінь, здатний пробивати товсту броню танків. Це знання є критично важливих для їхнього розуміння роботи систем Javelin або української "Стугни-П".

Процес перетворення енергії при пострілі

1.    Хімічна стадія: Згоряння пороху в гільзі під дією ініціатора (капсуля).

2.    Термічна стадія: Швидке підвищення температури та тиску порохових газів у замкненому просторі.

3.    Механічна стадія: Розширення газів виконує роботу з переміщення кулі вздовж ствола.

4.    Кінетична стадія: Виліт кулі зі ствола з високою початковою швидкістю та її подальший політ за інерцією.

 

Оптика. Як бачити крізь темряву та дим

Оптика є невід’ємною частиною сучасної війни. Ліцеїсти вивчають роботу оптичних прицілів, біноклів та перископів через закони заломлення та відбивання світла.

Я часто демонструю на прикладах, як працюють прилади нічного бачення та тепловізори. Використовуючи знання про інфрачервоне випромінювання, ліцеїсти розуміють, чому тепловізор дозволяє бачити ворога крізь дим або туман. Це розвиває їхню інтелектуальну здатність використовувати технічні засоби для виявлення замаскованих цілей. Оптичні прилади розширюють можливості людського ока. Використання лінз, призм та спеціальних сенсорів дозволяє виявляти ворога на великих відстанях за будь-яких умов.

Як це працює на практиці:

●     Інфрачервоне випромінювання. Тепловізори працюють у діапазоні 8–13 мкм. Це світло, яке ми не бачимо, але відчуваємо як тепло. Воно проходить крізь дим і туман, але затримується звичайним склом — пам'ятайте про це під час спостереження.

●     Лазерна далекометрія. Прилад посилає короткий світловий імпульс і заміряє час його повернення. Оскільки швидкість світла величезна, розрахунок відстані відбувається миттєво, що критично для артилерії.

●     Геометрична оптика. Робота оптичних прицілів та перископів базується на закономірностях заломлення та відбивання світла. Знання ходу променів допоможе вам правильно налаштувати прилад під свій зір.

Оптичні прилади та їх фізичні принципи

Прилад	Фізичний принцип	Використання
Лазерний далекомір	Час проходження світлового імпульсу	Точне визначення відстані до цілі
Тепловізор	Реєстрація ІЧ-випромінювання (8–13 мкм)	Спостереження в повній темряві
Коліматорний приціл	Формування паралельного пучка променів	Швидке наведення на близьких відстанях
Перископ	Повне внутрішнє відбивання в призмах	Спостереження з окопів та броні

Роль фізики у подальшій військовій кар'єрі

Знання, що ліцеїсти отримують на уроках фізики, стають фундаментом для успішного навчання у вищих військових навчальних закладах. Випускники ліцею, які добре володіють фізичними законами, набагато швидше опановують складне озброєння, таке як системи ППО, сучасну артилерію та авіаційну техніку.

Я часто наголошую, що сучасний офіцер - це не лише командир, а й інженер, який розуміє механізми, якими керує. Фізика вчить ліцеїстів бачити логіку в роботі техніки, передбачати наслідки своїх дій , а також знаходити вихід із нестандартних технічних ситуацій на полі бою.

Висновки:

Узагальнюючи досвід формування пізнавальних, інтелектуальних і творчих здібностей ліцеїстів, можна стверджувати, що вивчення фізики у спеціалізованому військовому закладі є стратегічним складником підготовки майбутнього офіцера. Через інтеграцію теоретичних законів із прикладними аспектами військової справи забезпечується перехід від теоретичного знання до професійно корисних навичок.

●     Фундаментальність підготовки: Фізика це не лише як природнича дисципліна, а як база для розуміння принципів дії сучасного озброєння: від балістичних траєкторій до систем РЕБ та аеродинаміки БПЛА.

●     Стимулювання інтелектуального розвитку: Використання методів кейс-стаді, відеозадач та STEM-проєктів дозволяє сформувати у ліцеїстів розумову гнучкість, їхню здатність до швидких розрахунків та прийняття рішень у стресових ситуаціях.

●     Професійна спрямованість: Звертання уваги на прикладних розділах (механіка, електродинаміка, оптика) готує випускників до успішного опанування складної військової техніки в майбутній кар'єрі.

Отже, такий системний підхід до викладання фізики, де кожне явище розглядається через призму його практичного застосування на полі бою, дозволяє виховати не просто користувача технологій, а інтелектуально розвиненого командира-інженера. Вважаю, що усвідомлення фізичних законів як інструменту досягнення військової переваги є запорукою високої мотивації ліцеїстів та їхньої готовності до викликів сучасної високотехнологічної війни.

Фізика як фундамент військового професіоналізму: від формул до бойової готовності.

У сучасному світі образ військового кардинально змінився. Сьогодні це не просто воїн, а висококваліфікований фахівець, який керує складними технічними системами, аналізує великі масиви даних та приймає миттєві рішення у критичних ситуаціях. Саме тому викладання фізики в ліцеях військового профілю виходить за межі простого вивчення законів природи - це стратегічний етап підготовки майбутньої еліти Збройних Сил.

1. Пізнавальна активність: Розуміти "як" і "чому"

Військова техніка — це втілена фізика. Формування пізнавального інтересу починається тоді, коли ліцеїст бачить у сухому параграфі підручника реальний інструмент для перемоги.

• Контекстне навчання: Вивчення розділу «Механіка» через призму балістики та руху БПЛА.
• Прикладна оптика: Робота приладів нічного бачення, тепловізорів та лазерних далекомірів.
• Електродинаміка: Принципи радіозв’язку та засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ).

Коли курсант розуміє, що від знання кута заломлення світла залежить точність розвідки, його мотивація до навчання зростає експоненціально.

2. Інтелектуальний розвиток: Критичне мислення під тиском

Фізика розвиває здатність до системного аналізу. Військовий повинен швидко оцінювати фактори, що впливають на виконання завдання. На уроках фізики це реалізується через:

• Розв’язання розрахункових задач: Обчислення траєкторії польоту снаряда з урахуванням опору повітря або визначення вантажопідйомності понтонної переправи.
• Аналітичне прогнозування: Як зміняться властивості металу броні при екстремальних температурах? Як вологість впливає на дальність радіосигналу?

Важливо: Інтелектуальна підготовка ліцеїста — це перехід від простого запам'ятовування формул до розуміння фізичних процесів, що відбуваються на полі бою.

3. Творчі здібності: Креативність у нестандартних ситуаціях

Війна — це постійне протистояння хитрощів та інновацій. Творчий підхід дозволяє знаходити вихід там, де стандартні інструкції не діють.

• Проєктна діяльність: Створення моделей гідравлічних систем, розробка схем автономного освітлення для бліндажів або конструювання найпростіших антен.
• Експериментальні дослідження: Пошук альтернативних способів передачі сигналу або методів маскування техніки у різних спектрах випромінювання.
• ТРИЗ (Теорія розв’язання винахідницьких задач): Постановка задач, де потрібно використати фізичне явище для вирішення тактичного завдання (наприклад, використання ефекту Доплера для виявлення руху противника).

        Для ефективної підготовки майбутніх офіцерів уроки фізики мають бути інтегрованими.

Розділ фізики	Військове застосування	Навичка
Кінематика/Динаміка	Артилерія, розрахунок руху техніки	Точність
Термодинаміка	Робота двигунів внутрішнього згоряння, вогнепальна зброя	Технічна грамотність
Ядерна фізика	Радіаційний захист, дозиметрія	Безпека
Електроніка	Зв'язок, РЛС, дрони	Технологічність

Висновок:

    Формування здібностей ліцеїста на уроках фізики - це не просто підготовка до ЗНО. Це створення міцного фундаменту для професіонала, який зможе не лише впевнено тримати зброю, а й ефективно керувати складними технологіями майбутнього. Наша мета - виховати інтелектуально підкованого офіцера, для якого фізика є не тягарем, а потужним союзником у забезпеченні обороноздатності держави.

 «Управління професійним самовизначенням військової спеціальності учнів при вивченні фізики»

Актуальність теми. Період шкільної життєдіяльності людини сприяє розвитку інтелектуальних здібностей і задатків, формуванню творчого потенціалу особистості. Але змістовна діяльність учня повинна бути наповнена профорієнтаційним змістом. Адже випускник школи – це, перш за все, особистість, здатна до професійного самовизначення. Причому, свідомий вибір професійного життєвого шляху молода людина здійснює, вибираючи не з поміж навчальних дисциплін шкільного курсу, а з тих професій, з якими вона знайома і які їй особисто видаються привабливими. Результати нашого констатуючого експерименту доводять, що старшокласники поверхово знайомі зі світом професій, тому вибір ними професійного життєвого шляху, в переважній більшості, є випадковим, необдуманим, неусвідомленим вчинком. Але ж вибір професії – це проектування подальшої долі людини, її життєвого успіху і особистого щастя.

 Саме тому проблема професійної орієнтації учнівської молоді ніколи не втрачає своєї актуальності. Проблеми профорієнтації як науково-обгрунтованої системи форм, методів і засобів підготовки молоді до свідомого вибору професійного життєвого шляху вивчались вітчизняними і зарубіжними вченими в багатьох аспектах, оскільки проблема профорієнтації є багатоплановою як за значенням, так і змістом. Багатогранністю проблеми зумовлена і чисельність підходів до її вивчення, серед множини яких ми виділяємо когнітивний (пізнавальний).

Професійна орієнтація учнів.

Перехід школи на профільне навчання вимагає від учителя посилення уваги до професійного навчання і політехнічної освіти учня.

Профорієнтація – це система заходів, які здійснює психолог або вчитель, спрямованих на виявлення особистісних характеристик учнів, їх інтересів і здібностей  з метою надання їм допомоги в усвідомленому виборі такої професії, яка найбільше відповідає їх індивідуальним можливостям.

Професійна орієнтація - це комплексна науково обґрунтована система  форм,  методів  і  засобів,  спрямованих  на забезпечення допомоги   особистості   в   активному,   свідомому,    професійному самовизначенні та трудовому становленні.

  Основою  професійного  самовизначення особи є самопізнання та об'єктивна  самооцінка  індивідуальних особливостей, співставлення своїх  професійно  важливих  якостей  і  можливостей  з  вимогами, необхідними для набуття конкретних професій.

Профорієнтація виступає одним із важливих завдань психологічного супроводу професійного самовизначення учня. Вона спрямована на виявлення й розвиток його професійної придатності.

До найбільш суттєвих компонентів профорієнтаційної роботи відносять наступні види:

– ознайомлення учнів з галузями народного господарства та з основними масовими професіями;– організація направленої діяльності  школярів з підготовки до свідомого вибору професії;

– консультування учнів з питань вибору професії та працевлаштування.

Управління професійним само визначенням  молоді при вивченні фізики.

Очевидно, що перші дві задачі професійної орієнтації учнів повинні враховуватись при навчанні школярів основам наук, у тому числі й фізиці; третя же потребує спеціально організованої позаурочної роботи.

Реалізація вчителем завдань, пов’язаних з профорієнтацією школярів, обумовлює появу нових напрямів у його професійній діяльності: діагностичного, професіографічного, консультативного, інформаційного, освітнього.

– інформаційний - пошук, збирання і збереження інформації про професії, навчальні заклади, робочі місця та ін.

– діагностичний — оволодіння методиками психологічного тестування професійно важливих якостей учнів, здібностей, інтересів, аналіз їх можливого застосування у майбутній професії.

– професіографічний - створення методик аналізу і виявлення вимог різних професій до людини.

– консультаційний - пошук, створення і систематизація методик групового й індивідуального консультування з питань вибору професії, майбутнього професійного навчання.

– освітній - оволодіння методиками професійно спрямованого навчання, яке включає поглиблене вивчення профільних галузей, імітаційне моделювання узагальнених видів діяльності (математичної, інформаційної, інженерної, економічної,  художньо-естетичної та ін).

Жодна навчальна програма з фізики в школі не передбачає надання учням уявлення про конкретні професії. Однак політехнічний характер процесу навчання фізиці створює певні можливості для профорієнта­ційної роботи шляхом ознайомлення учнів з практичним застосуванням фізичних знань на виробництві та особливостями професій, що його обслуговують.

Одним із принципів відбору матеріалу для профорієнтації є урахування потреби суспільства у кадрах. Необхідно привертати увагу учнів перш за все до тих професій, в яких господарство регіону, міста або селища відчуває найбільшу потребу. Наприклад, у районах з нафтовою і газовою  промисловістю у програмі робіт з профорієнтації провідне місце має займати ознайомлення учнів з професіями, пов'язаними з розвідкою, бурінням, здобиччю, переробкою нафти і газу; на Донбасі - центрі вуглевидобування - з професіями гірників, а у місті Херсоні, де текстильне виробництво та кораблебудування, - з масовими професіями текстильної промисловості та морськими професіями. Очевидно, що в сільських школах матеріал профорієнтації стосуватиметься перш за все сільськогосподарських професій і професій, пов'язаних з обслуговуванням сучасної  машинної техніки. Тому при відборі політехнічного матеріалу і конкретних прикладів прикладного характеру слід зважати на специфіку виробничого оточення школи.

Наприклад, розглядаючи поняття густини речовини і ілюструючи значення густин твердих, рідких і газоподібних речовин, вчитель фізики сільської школи може показати зв'язок щільності ґрунту з його складом (а отже, і з родючістю того або іншого ґрунту), може розповісти про роль густини у визначенні складу органічних речовин ряду сільськогосподарських культур, провівши, наприклад, фронтальний експеримент з визначення змісту крохмалю в  картоплі та інше.

Іншим важливим принципом відбору профорієнтаційного матеріалу є урахування інтересів і намірів самих учнів. Правильний вибір професії - процес тривалий, пов'язаний з розвитком інтересів, схильностей, формуванням профнамірів. Вивчення фізики відкриває значні можливості у формуванні інтересів школярів, перш за все пов'язаних з фізикою і технікою. Особлива роль в цьому аспекті належить розвитку здібностей школярів до технічної творчості. Це не тільки важливе педагогічне завдання, що має соціальну значущість, але й необхідна умова подальшого розвитку техніки, технологій виробництва. До основних завдань політехнічного навчання входять:

– ознайомлення учнів з головними напрямами науково-технічного прогресу.

– ознайомлення учнів з фізичними основами функціонування ряду технічних приладів.

При організації роботи з профорієнтації можливе залучення додаткового матеріалу, що виходить за межі визначеного навчальною програмою змісту шкільної освіти. З цією метою вчитель фізики повинен заздалегідь познайомитися з виробничим оточенням школи і ретельно проаналізувати типові програми професійного навчання по професіях, обраних в якості профільних в школі. Основний критерій відбору матеріалу - наявність типових для сучасного виробництва трудових процесів і професій, інформація про які була б органічно пов'язана з матеріалом шкільної програми з фізики. Далі вчитель фізики складає тематичний план, визначає зміст, об'єм і форми подачі матеріалу профорієнтації відповідно до фізичного матеріалу, що вивчається на уроках фізики в процесі самостійної роботи.

Форми професійної роботи. 

До змісту політехнічного матеріалу, який вчитель може включати до уроків, може входити інформація, що розвиває:

1. Взаємозв’язок фізики і техніки;
2. Основні напрями науково-технічного прогресу;
3. Основні галузі сучасного виробництва;
4. Конкретні технічні об’єкти і технологічні процеси;
5. Соціально-економічні знання;
6. Екологічні знання.

Важливим аспектом політехнічного навчання є формування політехнічних умінь. Серед них можна виділити:

1. Користуватися вимірювальними приладами та виконувати вимірювання.
2. Користуватися таблицями;
3. Читати та будувати графіки;
4. Креслити схеми та збирати електричні кола по цим схемам;
5. Оцінювати похибки вимірювань.

Форми і методи програмованого навчання в процесі вивчення фізики включають:

• пояснення вчителем практичних застосувань фізичних законів та явищ;
• демонстрація принципів дії машин та технічних установок;
• демонстрація кіно-, теле- та відеофільмів з фізико-технічним змістом;
• розв’язання задач з техніко-виробничим змістом;
• лабораторні та фронтальні практичні роботи змістом котрих є вивчення технічних об’єктів приладів, і те інше;
• проведення екскурсій на виробництво;
• організація самостійних спостережень, конструювання, технічних розробок(у класі і вдома);
• залучення учнів до роботи у фізико-технічних кружках;
• організація позакласного читання популярної науково-технічної літератури та виставок такої літератури у школі;
• факультативні курси прикладної біофізики.

Результати, виявлені у процесі теоретично-го дослідження дозволили зробити загальнюючі висновки. Аналіз досліджень, проведених за останні роки (Л.І.Божович, І.С.Кон, .П.Крягжде, Н.Г.Морозова, З.В. Огороднійчук, Т.І.Щукіна) показують, що в старшокласників зустрічається уже тверда установка при виборі професії, хоча, звичайно, можуть бути і коливання. Це спосте-ріггається в тому випадку, коли кілька професій подобаються одночасно, мається конфлікт між схильностями і здібностями, між ідеалом у виборі професії і реальних перспектив (учень бажає навчатися в вузі, а успішність низька). На вибір професії впливають і думки інших людей: інтерес, батьки радять інше, товариш - третє. Старших школярів завжди хвилює проблема вибору, і вони ведуть з цього приводу розмови з однолітками і з навколишніми дорослими. Основним завданням профорієнтаційної роботи є допомога сформувати у старшокласників ефективне рішення яке вплине на вибір професії та буде віддзеркалювати як індивідуальні так і суспільні потреби.Вибір професії - це не одномоментовий акт, а процес, що складається з ряду етапів, тривалість яких залежить від зовнішніх умов і індивідуальних особливостей суб'єкта  вибору професії.

Варто підкреслити, що ефект профорієнтаційної роботи зі старшокласниками підвищується за певних умов: побудова проф.-орієнтаційної роботи на основі врахування вікових особливостей учнів; конструювання пізнавального профорієнтацій-ного матеріалу на основі принципів системно-сті, послідовності й наступності;застосування активних методів навчання та виховання в профорієнтаційній роботі;  реалізація творчих зв'язків класного керівника з батьками і вчителями-предметниками.