«Управління професійним самовизначенням військової спеціальності учнів при вивченні фізики»

Актуальність теми. Період шкільної життєдіяльності людини сприяє розвитку інтелектуальних здібностей і задатків, формуванню творчого потенціалу особистості. Але змістовна діяльність учня повинна бути наповнена профорієнтаційним змістом. Адже випускник школи – це, перш за все, особистість, здатна до професійного самовизначення. Причому, свідомий вибір професійного життєвого шляху молода людина здійснює, вибираючи не з поміж навчальних дисциплін шкільного курсу, а з тих професій, з якими вона знайома і які їй особисто видаються привабливими. Результати нашого констатуючого експерименту доводять, що старшокласники поверхово знайомі зі світом професій, тому вибір ними професійного життєвого шляху, в переважній більшості, є випадковим, необдуманим, неусвідомленим вчинком. Але ж вибір професії – це проектування подальшої долі людини, її життєвого успіху і особистого щастя.

 Саме тому проблема професійної орієнтації учнівської молоді ніколи не втрачає своєї актуальності. Проблеми профорієнтації як науково-обгрунтованої системи форм, методів і засобів підготовки молоді до свідомого вибору професійного життєвого шляху вивчались вітчизняними і зарубіжними вченими в багатьох аспектах, оскільки проблема профорієнтації є багатоплановою як за значенням, так і змістом. Багатогранністю проблеми зумовлена і чисельність підходів до її вивчення, серед множини яких ми виділяємо когнітивний (пізнавальний).

Професійна орієнтація учнів.

Перехід школи на профільне навчання вимагає від учителя посилення уваги до професійного навчання і політехнічної освіти учня.

Профорієнтація – це система заходів, які здійснює психолог або вчитель, спрямованих на виявлення особистісних характеристик учнів, їх інтересів і здібностей  з метою надання їм допомоги в усвідомленому виборі такої професії, яка найбільше відповідає їх індивідуальним можливостям.

Професійна орієнтація - це комплексна науково обґрунтована система  форм,  методів  і  засобів,  спрямованих  на забезпечення допомоги   особистості   в   активному,   свідомому,    професійному самовизначенні та трудовому становленні.

  Основою  професійного  самовизначення особи є самопізнання та об'єктивна  самооцінка  індивідуальних особливостей, співставлення своїх  професійно  важливих  якостей  і  можливостей  з  вимогами, необхідними для набуття конкретних професій.

Профорієнтація виступає одним із важливих завдань психологічного супроводу професійного самовизначення учня. Вона спрямована на виявлення й розвиток його професійної придатності.

До найбільш суттєвих компонентів профорієнтаційної роботи відносять наступні види:

– ознайомлення учнів з галузями народного господарства та з основними масовими професіями;– організація направленої діяльності  школярів з підготовки до свідомого вибору професії;

– консультування учнів з питань вибору професії та працевлаштування.

Управління професійним само визначенням  молоді при вивченні фізики.

Очевидно, що перші дві задачі професійної орієнтації учнів повинні враховуватись при навчанні школярів основам наук, у тому числі й фізиці; третя же потребує спеціально організованої позаурочної роботи.

Реалізація вчителем завдань, пов’язаних з профорієнтацією школярів, обумовлює появу нових напрямів у його професійній діяльності: діагностичного, професіографічного, консультативного, інформаційного, освітнього.

– інформаційний - пошук, збирання і збереження інформації про професії, навчальні заклади, робочі місця та ін.

– діагностичний — оволодіння методиками психологічного тестування професійно важливих якостей учнів, здібностей, інтересів, аналіз їх можливого застосування у майбутній професії.

– професіографічний - створення методик аналізу і виявлення вимог різних професій до людини.

– консультаційний - пошук, створення і систематизація методик групового й індивідуального консультування з питань вибору професії, майбутнього професійного навчання.

– освітній - оволодіння методиками професійно спрямованого навчання, яке включає поглиблене вивчення профільних галузей, імітаційне моделювання узагальнених видів діяльності (математичної, інформаційної, інженерної, економічної,  художньо-естетичної та ін).

Жодна навчальна програма з фізики в школі не передбачає надання учням уявлення про конкретні професії. Однак політехнічний характер процесу навчання фізиці створює певні можливості для профорієнта­ційної роботи шляхом ознайомлення учнів з практичним застосуванням фізичних знань на виробництві та особливостями професій, що його обслуговують.

Одним із принципів відбору матеріалу для профорієнтації є урахування потреби суспільства у кадрах. Необхідно привертати увагу учнів перш за все до тих професій, в яких господарство регіону, міста або селища відчуває найбільшу потребу. Наприклад, у районах з нафтовою і газовою  промисловістю у програмі робіт з профорієнтації провідне місце має займати ознайомлення учнів з професіями, пов'язаними з розвідкою, бурінням, здобиччю, переробкою нафти і газу; на Донбасі - центрі вуглевидобування - з професіями гірників, а у місті Херсоні, де текстильне виробництво та кораблебудування, - з масовими професіями текстильної промисловості та морськими професіями. Очевидно, що в сільських школах матеріал профорієнтації стосуватиметься перш за все сільськогосподарських професій і професій, пов'язаних з обслуговуванням сучасної  машинної техніки. Тому при відборі політехнічного матеріалу і конкретних прикладів прикладного характеру слід зважати на специфіку виробничого оточення школи.

Наприклад, розглядаючи поняття густини речовини і ілюструючи значення густин твердих, рідких і газоподібних речовин, вчитель фізики сільської школи може показати зв'язок щільності ґрунту з його складом (а отже, і з родючістю того або іншого ґрунту), може розповісти про роль густини у визначенні складу органічних речовин ряду сільськогосподарських культур, провівши, наприклад, фронтальний експеримент з визначення змісту крохмалю в  картоплі та інше.

Іншим важливим принципом відбору профорієнтаційного матеріалу є урахування інтересів і намірів самих учнів. Правильний вибір професії - процес тривалий, пов'язаний з розвитком інтересів, схильностей, формуванням профнамірів. Вивчення фізики відкриває значні можливості у формуванні інтересів школярів, перш за все пов'язаних з фізикою і технікою. Особлива роль в цьому аспекті належить розвитку здібностей школярів до технічної творчості. Це не тільки важливе педагогічне завдання, що має соціальну значущість, але й необхідна умова подальшого розвитку техніки, технологій виробництва. До основних завдань політехнічного навчання входять:

– ознайомлення учнів з головними напрямами науково-технічного прогресу.

– ознайомлення учнів з фізичними основами функціонування ряду технічних приладів.

При організації роботи з профорієнтації можливе залучення додаткового матеріалу, що виходить за межі визначеного навчальною програмою змісту шкільної освіти. З цією метою вчитель фізики повинен заздалегідь познайомитися з виробничим оточенням школи і ретельно проаналізувати типові програми професійного навчання по професіях, обраних в якості профільних в школі. Основний критерій відбору матеріалу - наявність типових для сучасного виробництва трудових процесів і професій, інформація про які була б органічно пов'язана з матеріалом шкільної програми з фізики. Далі вчитель фізики складає тематичний план, визначає зміст, об'єм і форми подачі матеріалу профорієнтації відповідно до фізичного матеріалу, що вивчається на уроках фізики в процесі самостійної роботи.

Форми професійної роботи. 

До змісту політехнічного матеріалу, який вчитель може включати до уроків, може входити інформація, що розвиває:

1. Взаємозв’язок фізики і техніки;
2. Основні напрями науково-технічного прогресу;
3. Основні галузі сучасного виробництва;
4. Конкретні технічні об’єкти і технологічні процеси;
5. Соціально-економічні знання;
6. Екологічні знання.

Важливим аспектом політехнічного навчання є формування політехнічних умінь. Серед них можна виділити:

1. Користуватися вимірювальними приладами та виконувати вимірювання.
2. Користуватися таблицями;
3. Читати та будувати графіки;
4. Креслити схеми та збирати електричні кола по цим схемам;
5. Оцінювати похибки вимірювань.

Форми і методи програмованого навчання в процесі вивчення фізики включають:

• пояснення вчителем практичних застосувань фізичних законів та явищ;
• демонстрація принципів дії машин та технічних установок;
• демонстрація кіно-, теле- та відеофільмів з фізико-технічним змістом;
• розв’язання задач з техніко-виробничим змістом;
• лабораторні та фронтальні практичні роботи змістом котрих є вивчення технічних об’єктів приладів, і те інше;
• проведення екскурсій на виробництво;
• організація самостійних спостережень, конструювання, технічних розробок(у класі і вдома);
• залучення учнів до роботи у фізико-технічних кружках;
• організація позакласного читання популярної науково-технічної літератури та виставок такої літератури у школі;
• факультативні курси прикладної біофізики.

Результати, виявлені у процесі теоретично-го дослідження дозволили зробити загальнюючі висновки. Аналіз досліджень, проведених за останні роки (Л.І.Божович, І.С.Кон, .П.Крягжде, Н.Г.Морозова, З.В. Огороднійчук, Т.І.Щукіна) показують, що в старшокласників зустрічається уже тверда установка при виборі професії, хоча, звичайно, можуть бути і коливання. Це спосте-ріггається в тому випадку, коли кілька професій подобаються одночасно, мається конфлікт між схильностями і здібностями, між ідеалом у виборі професії і реальних перспектив (учень бажає навчатися в вузі, а успішність низька). На вибір професії впливають і думки інших людей: інтерес, батьки радять інше, товариш - третє. Старших школярів завжди хвилює проблема вибору, і вони ведуть з цього приводу розмови з однолітками і з навколишніми дорослими. Основним завданням профорієнтаційної роботи є допомога сформувати у старшокласників ефективне рішення яке вплине на вибір професії та буде віддзеркалювати як індивідуальні так і суспільні потреби.Вибір професії - це не одномоментовий акт, а процес, що складається з ряду етапів, тривалість яких залежить від зовнішніх умов і індивідуальних особливостей суб'єкта  вибору професії.

Варто підкреслити, що ефект профорієнтаційної роботи зі старшокласниками підвищується за певних умов: побудова проф.-орієнтаційної роботи на основі врахування вікових особливостей учнів; конструювання пізнавального профорієнтацій-ного матеріалу на основі принципів системно-сті, послідовності й наступності;застосування активних методів навчання та виховання в профорієнтаційній роботі;  реалізація творчих зв'язків класного керівника з батьками і вчителями-предметниками.